Комунальний заклад Запорізька обласна філармонія являється основою культурної історії нашого міста та одним з кращих концертних залів України за акустичними властивостями. Споруда зароджувалася у дуже непростий період, ставши символом культурної незламності Запоріжжя. Детальніше про те, з чого починався шлях філармонії до популярного мистецького центру міста та країни, становлення, хто виступав на запорізькій сцені — читайте далі на zaporizhzhia-trend.in.ua.
Початок історії відомої споруди
11 січня 1939 року розпочався шлях культурної будівлі. На початку поточного року у світі багато хто, ще знав чого чекати восени 1939. Так і в нашому місті засновуючи в січні філармонію, не здогадувалися, що вона буде працювати всього пів року. Внаслідок розгортання Другої світової війни діяльність культурного центру вдалося відновити лише після повернення старої влади до Запоріжжя. На той час споруда мала іншу назву, а саме — “Концертно-естрадне бюро”. Після чого лише у березні 1944 року Запорізьке Концертно-естрадне бюро було перейменоване у Запорізьку обласну державну філармонію, а у 1978 році — у Запорізьку обласну філармонію.
Досить тривалий час культурний центр не мав своєї концертної зали та виступи артистів проходили на орендованих майданчиках: у театрах, клубах, парках. У 1953 році місцеві металурги та будівельники зробили власними руками особливий подарунок для Запоріжжя. На місці концертного залу імені Михайла Івановича Глінки в якому розташовується сучасна споруда філармонії ще створений монумент на честь російського композитора. Його було встановлено у 1955 році біля входу у концертний зал. Загалом над будівлею свого часу працював відомий архітектор Вегман та інженер Шапільський.
Становлення філармонії
Запорізька філармонія має масштабну залу на сімсот двадцять місць та камерну залу на сто двадцять місць. У 2016 році було проведено реконструкцію будівлі. В ході якої було облаштовано сучасну залу, встановлено європейського рівня глядацькі крісла “Vivaldi”. На сцені з’явилась якісна звукова та світлова апаратура, а також додався величезний світлодіодний екран тощо. Так з часом Запорізька обласна філармонія ставилась потужним закладом високого мистецтва. Поточний успіх споруди базується на відданих своїй праці й талановитих працівників. А їх свого часу налічувалось понад двісті п’ятдесят два співробітники. Серед них є чотирнадцять почесних працівників, двоє Народних артистів України, один Заслужений діяч мистецтв України», восьмеро Заслужених артистів України, троє Заслужених працівників культури України.
Майже кожен рік у Запоріжжі завдяки ініціативі філармонії відбувалися приблизно триста п’ятдесят різнопланових культурно-мистецьких заходів. Також керівництво культурної спадщини міста активно комунікує з іншими обласними філармоніями в Україні для реалізації спільних націєтворчих проєктів для українського суспільства. В цілому можна виділити одні з найцікавіших програм від Запорізької обласної філармонії, які функціонували колись у місті: “Філармонія-дітям”, “Мистецькі зустрічі у камерній залі”, фестиваль духовної музики “БЛАГОFEST”, міжнародний фестиваль “Французька весна в Україні” тощо.
Запорізька сцена часто притягувала до себе видатних артистів. Так свого часу тут виступали: Національний академічний оркестр народних інструментів України, Національний заслужений академічний народний хор України імені Г. Верьовки, народний артист України, Герой України Василь Зінкевич, народний артист України Назарій Яремчук, народна артистка України, Герой України Ніна Матвієнко та інші. Серед за кордних варто відзначити наступних постатей: француз Жан-Марі Леруа, аргентинець Пабло Боджіано, канадець Любомир Мельник, американець Юліан Китастий тощо.
