Кобзарство має глибоке коріння та особливе значення для української культури. Це мистецтво, що відображає дух волелюбного козацького народу, який втілював свої ідеали через пісню та думу. У статті розповідаємо про появу кобзарського мистецтва на Запорізькій землі. Більше на zaporizhzhia-trend.in.ua.
Зародження кобзарського мистецтва на Запорізькій Січі
Усі народи, переживаючи буремні періоди історії, мали оспівувачів подвигів своїх героїв. Появу музик на Запоріжжі у XV– XVI ст. передусім зумовили історичні обставини в Україні: часті війни та виникнення козацтва з його специфічним устроєм. У часи Запорізької Січі кобзарі були не лише охоронцями бойової слави, але й активно її творили. Історично, саме Запорізька Січ була визнана головним осередком кобзарства, де існувала школа для підготовки кобзарів. А згодом, кобзарське мистецтво стало настільки популярним, що співу та грі на різних музичних інструментах молоді козаки навчалися вже й у самому Запоріжжі. Так, існували загальноосвітні та музичні школи, в яких особливу увагу приділяли духовному хоровому співі та військовій музиці.
Відношення до кобзарів в народі було особливим. Як зазначали дослідники українського кобзарства у XIX ст., народ сприймав їх як «людей Божих» і ставився до них з любов’ю та благоговінням. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна та бандуриста. Відомо, що серед українських козаків, особливо серед запорожців, було багато талановитих музик, співаків і танцюристів. На кобзі уміли грати майже всі — від простого нетяги до кошового отамана чи гетьмана. Річ у тім, що багатьох із них ще в юному віці віддавали на навчання до досвідчених кобзарів. Після опанування мистецтвом вони ставали козаками на Січі, брали участь у бойових походах і займалися різними ремеслами. У вільний час кобзарі виконували пісні для своїх товаришів, розповідаючи про важкий, але героїчний шлях народу. Деякі з них зверталися до кобзи через втрату здоров’я, а найчастіше через втрату зору під час військових дій. Кобзарі не тільки розважали товариство на Запорозькій Січі чи в таборах, а й надихали його на звитягу в походах.
Збереглися документальні дані та народні перекази про деяких козацьких кобзарів 18 століття, зокрема народного співця Грицька – кобзаря з Прилуцького повіту. Грицько під час одного з боїв потрапив у полон до турків разом із іншими запорожцями. За те, що організував побратимам втечу, турки викололи йому очі. Через деякий час сліпий Грицько вирвався на волю, дістався на Січ і почав грати на кобзі та співати товариству про турецький полон. Згодом він покинув Запоріжжя і став гайдамацьким ватажком.
В кінці XIX ст. в Україні нараховувалось близько 10 тисяч сліпих кобзарів та лірників, але вже після встановлення Радянської влади їх залишилось значно менше.
Популяризація кобзарства в сучасному Запоріжжі
Кобзарство, колись символ козацької доблесті та духовності, отримало нове значення в сучасному Запоріжжі. Завдяки активній роботі місцевих музичних колективів та культурних закладів, цей унікальний елемент української культури знову займає важливе місце в житті міста.
Так, у 2016 році у концертному залі імені М.Глінки вчетверте пройшов традиційний Всеукраїнський конкурс-фестиваль бандуристів «Хортицький Кобзар». Тоді захід було присвячено 202-й річниці від дня народження великого українського кобзаря Тараса Шевченка.
Як зазначала ідейний натхненник та одна з організаторок цієї культурно-мистецької акції, керівниця ансамблю бандуристів “Божена” Ольга Беженар, фестиваль мав на меті популяризацію бандури, а проведення конкурсу-фестивалю саме в Запоріжжі не є випадковим, адже саме тут бандурне мистецтво має своє коріння та продовжує розвиватися.
У 2018 році конкурс-фестиваль “Хортицький Кобзар” проходив на о. Хортиця та приймав вже близько 300 талановитих бандуристів з усіх куточків країни: Запоріжжя, Києва, Львова, Вінниці, Полтави, Харкова, Дніпра, Черкас та Одеси.
А у 2023 році Запоріжжя вітало у себе в гостях відомого мандрівного кобзаря Юрія Фединського з гуртом «Кобзарська Армада». Тоді їх концерт у Музеї Феноменальної сили складався з традиційних кобзарських творів та сучасних авторських патріотичних пісень, створених для підтримки українців.
Як бачимо, кобзарство не лише зберігає свою культурну спадщину, а й активно адаптується до сучасних реалій Запоріжжя, продовжуючи відігравати значну роль у житті міста.
