Денис Васильєв унікальний музикант із Запоріжжя, який запам’ятався тим, що створив аудіозаписи звуків війни. Про те, як запоріжцю спало на думку така ідея, колекція важких “спогадів” на диктофоні, як звучала війна у нашому місті з початком повномасштабного вторгнення — читайте далі на zaporizhzhia-trend.in.ua.
З чого все почалось?
Денис Васильєв народився у Запоріжжі, тут зростав і знайшов справу усього його життя. Творча особистість важко трудилася, але з часом ця праця наблизила день заснування етномузичного клубу “БарабанЗА” і Музею музичних інструментів. Однак всі плани та майбутні ідеї зачеркнула повномасштабна агресія росії. З 24 лютого 2022 року, чоловік замість занять музикою ховався від ракет у бомбосховищі зі своєю родиною. На початку весни, коли перші російські ракети влучили по місту, музикант відчув їх на собі. Авіаудар тоді стався приблизно від шістдесяти метрів від приміщення, де знаходився Денис зі своїми дорогими людьми. Уламки пошкодили саму споруду, де перебували запоріжці. На щастя, ніхто з них не постраждав, але, як раніше доля присутніх змінилася. Оскільки чи не найбільше справив враження на творчу особистість саме звук вибуху. Українець не розгубився в той момент, наперекір страху в голові спрацювало його зацікавленість своєрідними звуковими явищами. Він одразу звернувся до спеціалізованого обладнання, яке знаходилось у нього в музеї та спробував засвідчити перший звук. З того моменту стартувало документація звуків війни. В ті дні ніхто подібним не займався — запоріжець став першим. Йому не тільки вдалося зафіксувати на пристрій звуковий супровід розгортання бойових дій, а ще зробити це максимально якісно, адже добре знався на цьому.
Полювання на звуки війни: до чого дійшов запорізький музикант?
Починаючи займатися аудіо документацією навколишнього середовища у воєнний час Денис Васильєв завжди пересувався з увімкненим диктофоном по місту. Це давало, можливість, засвідчити черговий новий “сингл війни” в моменті. Для цього справжнім помічником став рекордер з гарним мікрофон-пушкою. Чоловік додав до неї спеціальну тарілку, щоб вловлювало звуки більш якісно з якогось сектору. Перші записи стосувалися: сирени в місті, поза містом, постріли, рух техніки тощо. Також якось запоріжець попросив знайомих на передовій взяти диктофон і засвідчити “мелодійність бойових дій”, рутини в окопах та інше. Здебільшого всі записи жителя Запоріжжя зроблені в однойменному населеному пункті.
Денис з початком повномасштабного вторгнення записав чимало унікальних і різних звуків. Через що в травні за кордоном дізналися про таку незвичайну діяльність по документації аудіо, зв’язалися щодо співпраці з українцем. Його записи полетіли до Німеччини, де їх використали для виставки. Зокрема, матеріал під назвою — “Сирена” та інші дебютні праці. Пізніше в інтерв’ю українським засобам масової інформації чоловік відзначав, що, як не намагався, але не може до кінця запам’ятати, загалом у скільки годин нараховуються записані роботи. Оскільки є доробки, які чоловік записав до більше ніж години — тиші, проте потім можна почути кілька вибухів на чотири або менше секунд. Тому завжди Денису доводилось багато часу відводити аудіомонтажу. Коли праця була відредагована, залишено лише звуки вибухів — викладав на “Soundcloud” викладав.
Восени 2022 року запоріжець став свідком трагічних бомбардувань по місту. Тоді чоловік чи не вперше відчув біль від процесу заняття музикою, адже доводилося заново переживати на собі неприємні звуки, як, наприклад, коли було збито ракету над домівкою Дениса. Проте він не міг перестати засвідчувати акти воєнних злочинів росії. Також допомагали справлятися з цим психологічно інші звуки, які теж являються частиною того періоду, зокрема, запис муркотіння кішки запоріжця, що дуже заспокоювало голову творцю. З часом записи Дениса Васильєва стали використовувати у джазовому альбомі про облогу Чернігова у співпраці з Володимиром Балабоном.
