“Запорізький вайб – це приймати теплу ванну з відкритим вікном”: інтерв’ю з учасником гурту “plaaaato”

Попри усі труднощі з якими зіткнулася наша країна останніми роками – COVID-19, повномасштабне вторгнення рф, багато сфер в Україні продовжують розвиватися, і музика тому не виключення. За цей буремний час з’явилося не мало перспективних музичних виконавців, які нині розвивають сегмент – нової української музики. Одними з таких є музичні виконавці із нашого Запоріжжя – гурт “plaaaato”. Ми поспілкувалися з лідером гурту, Костянтином, про те, як був утворений колектив, поточний склад, перші концерти, і що змінилося після 24 лютого для команди – читайте далі на zaporizhzhia-trend.in.ua.

— Розкажіть, будь ласка, про історію вашого гурту: коли був заснованим, ким, скільки людей у команді, і чому саме “plaaaato”, якою мовою назва?

— Проєкт з’явився у 2020 році, коли Костянтин (лідер гурту) почав випускати перші пісні на саундклауд, але саме “plaaaato” яке ви зараз знаєте утворилося у 2021 році. Все завдяки лейблу “electricity” які тоді робили концерт у Запоріжжі, гурт “Рovod” ще допомагав з виступом, і там на концерті я познайомився із Володимиром (гітарист), із Сергієм (басист). Після 24 лютого, Сергій поїхав до за кордон і зараз, по-суті, не є учасником “plaaaato”, хоча ми його дуже любимо і чекаємо в Україні. Володимир залишився в Запоріжжі, а Костянтин приблизно 3 місяці тому переїхав до Києва,  через дуже небезпечну ситуацію у місті. По приїзду в Київ до гурту приєднався ще один учасник Олександр (мешканець Києва) та лідер гурту Rippedd (у нас грає гітаристом). Зараз склад групи такий: Костянтин – Вокал, гітара, Володимир – гітара, Олександр – гітара. Постійного басіста немає. Назва гурту “plaaaato” – означає плоску гору. Спочатку вона була російською мовою, але таке слово є і в українській мові, а тому після початку повномасштабного вторгнення росії, автоматично стало державною, посміхається.

— Пам’ятаєте де був ваш перший концерт, які були емоцій? 

— Перший концерт був у Запоріжжі, я грав маленький “ембієнт сет”. Це було неймовірно, незважаючи на те, що перед концертом я захворів, але мені було не до хвороби в той день.

— В якому жанрі виконуєте свої пісні? Чи грали колись щось інше крім вашого нішового жанру”?

Зараз ми граємо у жанрах шугейз та дрім-поп. Шумна мелодійна музика завжди здавалася мені казковою, але найближчим часом у нас вийде анонс нового проєкту.

— Як би Ви охарактеризували своє рідне місто? За настроєм людей, атмосфера, “запорізький вайб”, який він? Що з музики нагадує місто Запоріжжя? 

— Запоріжжя – це, напевно, один з самих холодних і в той же час теплих міст для мене: холодні радянські будівлі відштовхують, але, все ж здаються такими теплими, рідними. Запорізький вайб – це приймати теплу ванну з відкритим вікном: спочатку тепло і приємно, але якщо вчасно не закрити вікно буде дуже холодно.(посміхається)

З музики нагадує старі пісні наших “колег по цеху” “corn wave”: “Теплий сум”.

— Як змінилося життя гурту після 24 лютого ?(в творчому/особистому плані)

— На початку повномасштабного вторгнення гурт був у дуже важкому ментальному стані. Перший час був шок, було страшно. Усі їхали за кордон або на захід України. У творчому стані ми не переставали працювати, хоча прямо зараз команда морально подавлена, тому праця над новим матеріалом іде важко.

— Ваша найкраща/найгірша робота на сьогодні?(сингл, альбом тощо) Що порадите послухати після цього інтерв’ю майбутнім слухачам.

— Наразі наша сама сильна робота – це альбом “Зачекай ще трохи”. Він вийшов декілька місяців тому, а зараз вже майже закінчилася робота над ремейками старих пісень й новим матеріалом від нас. Раджу відстежувати, коли вони вийдуть. Самий слабкий матеріал – перший альбом “Побег”. Він був самим нестійким для мене, і, коли вийшов втратив емоційну актуальність. На жаль, те саме можу сказати і про альбом “два”. Він повинен був вийти 25 лютого, а 24 вторгнення рф, і цим він був повністю знищений. Усі думки та ідеї – усе стало абсолютно нічим для мене в ньому. Він вийшов через декілька місяців після цього, я не займався його розповсюдженням.

— Як ставитися до дискурсу “шароварщини”? Ваші “колеги по цеху” – гурт Povod, відзначили, що: “в період формування творчої ідентичності з нуля (відкидаючи звичні рамки руснявого стандарту тощо), не можна обійтись без “шароварщини” – це норма. Просто у вирі інформаційного поля, слухач сам для себе обере – українську музику для душі, і весь кустарний продукт змиється з часом”. Чи погоджуєтесь з Povod, або маєте власну думку щодо цього?

— Я згоден із гуртом Povod. Коли відбудовується нова творча особистість – українська особистість, яка відчуває і хоче бути такою, без “шароварщини” – не обійтися. Завжди і всюди будуть люди, які орієнтуються тільки на тренди. Я вважаю, що з часом український слухач стане більше розбиратися у нашій культурі, відкине музику для деградації і збільшить попит на ліпшу музику. Ми дуже стараємося розвивати наше українське ком’юніті, на жаль, не всі розуміють важливість цього.

— Що найважче було у створенні гурту, чи проносить якийсь зиск Вам музика? (гроші, популярність тощо)

Взагалі, нічого важкого не було.У нас всіх, як палали очі тоді, так і палають по цей день. Ми з усіма труднощами впорались, і впораємося. Музика приносить тільки задоволення душі, гроші – не є головною метою, хоча дуже приємно отримувати за свою працю кошти, бо виконується з кайфом. Сьогодні збираємо на “апаратуру”, щоб підвищити свій рівень.

Comments

.,.,.,.