“Запоріжжя – це як Манчестер в Англії”: гурт “Povod” нові обличчя в українському постпанку

У продовженні минулої статті про нових запорізьких музичних виконавців, ми вирішили поспілкуватися детальніше із вокалісткою гурту “Povod” – Лідією Юр’євою: про назву, перші концерти, індустріальний вайб міста, і чому видалили всі російськомовні пісні – читайте далі на zaporizhzhia-trend.in.ua.

— Хто такі “Povod”? Що означає ця назва?

— Povod – це життя, назва така, бо саме це хорватське слово є влучною та лаконічною абстракцією, яке чудово запам’ятовується!

— Як утворився гурт? З якими труднощами зіткнулися на початку?

— Гурт утворився з великого бажання змінити музичну культуру в цілому. Всі учасники групи так чи інакше пов’язані з козацьким духом міста Запоріжжя! Ідея створити гурт прийшла до рушійної сили колективу – Ліди та Микити, наразі команда включає в себе 5 ідейних творців, життєпис яких відображений в їхніх “соц.мережах”, посміхається; кількість учасників музичної групи зростало поступово, але остаточно закріпилося з приходом басиста Віталія та гітариста Іллі, пізніше приєднався барабанщик Артур. Перші труднощі стосувалися адаптації всіх учасників в одну команду та вектору розвитку. Результатом вирішення цих двох питань стали хороші пісні та закріплення на лейблі “Потоп” (Сергій Вороров, ти душка)

— Чи приносить нині якийсь зиск Вам музика: гроші, популярність тощо?

— Про гроші ні слова, це внутрішнє питання колективу, а ось популярність є дуже приємним бонусом до музичної діяльності, якою ми палаємо! Головне, щоб музика подобалась нам і людям, інше – приходить! 

— Пам’ятаєте свій перший концерт? Де проходив, хвилювалися перед виходом, хто з команди хвилювався найбільше?

— Перший концерт був у Києві, у клубі “Теплий Ламповий”. Хвилювались усі участники, бо це було перше шоу гурту. Проте, відправною точкою став концерт у Запоріжжі в арт-просторі “Млин”, це один із мистецьких центрів альтернативної культури. Користуючись випадком просимо допомогти цьому об’єкту у відновленні після обстрілів клятої русні.

— Скажіть, як Ви прийшли до такого жанру музики (інді-рок), можливо, колись виконували пісні в іншому жанрі? 

— Ні, це була перша задумка, але ми ніколи не обмежувались рамками жанру

— З початком широкомасштабної війни багато українців відмовились споживати російський продукт і звернули увагу на національний, чи відчули Ви цей сплеск від української аудиторії? І Чи писали/виконували колись пісні російською мовою?

— Ми видалили всі пісні російською, розірвали всі соціальні, юридичні, культурні відносини з усім російським. Цей “сплеск” був в нас і, приємно, що наші слухачі підтримали його. Бо неможливо толерувати тих, хто хоче тебе знищити.

— Як Ви ставитеся до дискурсу, щодо  “шароварщина”, коли музиканти переходять на українську тільки зараз, щоб “зловити цю хвилю”, при цьому згадують у своїх піснях банальні фрази: “джавелінів”, “байрактарів”, “червоних калин”?

— Наразі, в українців є великий шанс заявити про себе усьому світу, а тут вже все залежить від нас. Ми – є майбутнє, тому бажано, щоби ми видавали найкраще, брали високі ланки в аспекті творчих результатів. Проте, треба розуміти, що в період формування творчої ідентичності з нуля (відкидаючи звичні рамки руснявого стандарту тощо), не можна обійтись без “шароварщини” – це норма. Просто у вирі інформаційного поля, слухач сам для себе обере – українську музику для душі, і весь кустарний продукт змиється з часом. Питання завжди у мотиві, якщо ти робиш українське, щоб “хайпануть”, то ти моральний покруч і тут не треба роз’яснювати чому…

— Як би Ви охарактеризували своє рідне місто? “Запорізький вайб”, який він? Який жанр у музиці Вам нагадує місто Запоріжжя? (Це 100% інді-рок?)

— Ми дуже любимо рідне місто! Як сказав наш друг: “Запоріжжя – це як Манчестер в Англії”. У цього міста свій вайб, індустріальний вайб, який ми будемо нести де б ми не були! Не можна сказати, що якийсь жанр музики нагадує Запоріжжя, тут більше грає роль соціальний досвід кожного учасника та його спогади… Я розумію, що деякі хочуть почути спіч про те, що індустріальне місто асоціюється з пост-панковим вайбом, але це зовсім не так, ми більш ширше сприймаємо такі явища.

— І останнє запитання, а точніше прохання до Вас: назвати когось з Ваших улюблених запорізьких музичних виконавців(та гуртів) нового покоління, щоб більша кількість людей дізналася про них.

— “The last passenger”

Comments

.,.,.,.