Культура перегляду кіно щільно засіла у повсякденному житті людини. Стрімінг-сервіси активно створюють контент, який може сміливо конкурувати із голлівудськими блокбастерами. Але якою б не була їхня якість, порівнювати вечір біля телевізора, переглядаючи новий серіал від Netflix із походом у кіно просто неможливо. Сам обряд походу в кіно став якимось священним для сучасного суспільства. Disney+, Amazon, Hulu і той же Netflix можуть витрачати багатомільйонні бюджети, але вони не зрівняються зі смаком «кіношного» попкорну та атмосфери в залі на найочікуваніших кіноновинках. Загалом, «храми» кіно, хай і з трудом, але все ще справляються з натиском стрімінг-гігантів. Але історія самих кінотеатрів нашого міста, які колись приймали людей, які ще не знали що таке кінокомікси та 3D не менш цікава, ніж битва сучасного контенту. Більше на zaporizhzhia-trend.in.ua.

Життя всередині «мереж»

На зміну радянським, збудованим державою кінотеатрам, прийшли цілі мережі та корпорації. «Планета Кіно», «Мультиплекс», «Filmax» та багато інших мереж сьогодні готові вкладати кошти у кіно. Сучасні екрани, аудіосистеми і навіть сидіння в залі вимагають величезних витрат, але кінотеатри знають, що це окупитися. Точніше, знали…

Пандемія коронавірусу, яка створила багато проблем у світі, зіпсувала життя і кінотеатрам. Під час масових локдаунів у всьому світі закривалися зали, а кіностудії поставили на паузу не лише випуск фільмів, а й їхнє створення. 2020 став одним з найбільш збитковим в історії кінематографа. Не рятували навіть великі прем’єри на кшталт «Тенета» Крістофера Нолана. Люди боялися йти в кіно, кінотеатри зазнавали збитків та закривалися. Видно було єдиний вихід із ситуації: чекати, доки буде розроблена вакцина і чекати нових масштабних фільмів. За цей час стрімінг-сервіси набили собі нехилу аудиторію і потихеньку люди почали забувати про те, що кіно можна дивитися в кінотеатрі.

Ситуація змінилася наприкінці 2021 року, коли на екрани вийшов «Людина Павук: Ддому шляху нема». Саме прем’єра цього фільму, яка приваблювала одразу три покоління глядачів на сеанси, припала на пік вакцинації. Кінотеатри розцвіли: черги на фільм про доброзичливого сусіда стояли кілька сотень метрів, а зали були заповнені аж до лютого 2022 року. Фільм зібрав понад півтора мільярда доларів у загальносвітовому прокаті і дав шанс постраждалим від кризи кінотеатрам видихнути з полегшенням. Але не в Україні.

Війна і кіно

Поки по всьому світу йшла прем’єра чергового блокбастера від Марвел – «Доктор Стрендж», у нашій країні горіли будинки та вмирали люди. Мережі кінотеатрів, що ледь отямилися після пандемії, знову надовго зачинили свої двері для відвідувачів. Війна вплинула також на студії дубляжу та кінопрокатників. На початок травня 2022 року в нашій країні не було можливості транслювати новинки кінематографу, але ми впевнені, українцям було явно не до цього.

Після того, як російська армія була висунута від меж Київської області, життя в кінотеатри почало поступово повертатися: кінотеатри в містах та областях, в яких не велися бойові дії, почали оновлювати розклад сеансів. У них з’явився продубльований ще до війни «Бетмен» із Робертом Паттінсоном та «Доктор Стрендж: у мультивсесвіті божевілля» мовою оригіналу з українськими субтитрами. Запоріжжя як обласний центр також оновило розклад сеансів та заявило про швидке відкриття деяких кінотеатрів. Одним із них був кінотеатр «Мультиплекс» у ТРЦ «Аврора».

Жива рана

Три сучасні кінозали радісно зустрічали кіноманів Запоріжжя починаючи з 2013 року. Мережа кінотеатрів «Мультиплекс» є найбільшою в Україні та налічує понад 180 залів по всій Україні. В один із них, 25 травня 2022 року, прилетіла ворожа ракета.

Відразу варто відзначити, що кінотеатри в Запоріжжі самі по собі вельми «олдові» і якщо так можна висловитися – «американські». Більшість із них, як, наприклад, кінотеатри імені Довженка та Маяковського розташовуються не всередині торгово-розважальних центрів, а знаходяться прямо на проспекті Соборному. «Вбудовані» у міську архітектуру вони створюють непередаваний «вайб» для відвідувачів. Складається відчуття, що це справжнє місце зародження кіно – місце, яке не залежить від відвідувачів ТРЦ. Однак ці кінотеатри з часом почали приходити в непридатність. Фасади, якими б інтригуючими і чарівними вони не були, не могли конкурувати з інтер’єром усередині. Створені в радянському союзі, вони, здається і продовжують перебувати там.

Саме тому руйнація «Мультиплексу» в «Аврорі» стала сильним ударом по «кіношному» Запоріжжю. По суті саме кінотеатр у ТРЦ був єдиним конкурентоспроможним і готовим тягатися з кінотеатрами великих міст. Але як би це не звучало сумно, це не перша і не остання втрата нашого міста в плані кінотеатрів.

Кінотеатри, які ми втратили

Убога кількість кінозалів у нашому місті сьогодні дивує, адже за радянських часів у Запоріжжі працювало 23 кінотеатри. А один із них – «Перший художній» був найбільшим кінотеатром Європи. «Черепаха» (саме так називали «Перший художній» у народі через нестандартний вигляд), міг вміщати понад 1000 чоловік і крім кіно, в ньому показували спектаклі, знаходилася театральна майстерня, більярди, читальні та музичні зали. Під час Другої світової війни будівля «Першого художнього» була сильно зруйнована. Було ухвалено рішення про зведення на його місці житлового будинку.

Подібна доля чекала і кінотеатр «Космос», який на момент побудови у 1967 році був одним із найкращих у Запоріжжі. Величезний, сучасний (на той час) екран та акустика останнього покоління робила «Космос» найтоповішим місцем для відвідування мешканців новозбудованого Космічного мікрорайону. Але як це зазвичай і буває – криза 90-х вплинула на всю індустрію. Фільми тепер «піратили» та показували у нелегальних кінозалах. Ех, час світанку піратських перекладів від Володарського та Гаврилова, який повернувся до сучасної росії. Криза кінотеатрів того часу була досить простою: «залізна завіса» впала і величезним, неконтрольованим потоком до країн колишнього союзу ринули новинки синематографа. Кінотеатри, в які люди не могли собі дозволити ходити, швидко загнулися. Тепер громадяни замість одноразового експірієнсу воліли переписати умовну «Поліцейську академію» безкоштовно через відеомагнітофони своїх друзів. Кінотеатри стали непотрібними.

«Комсомолець», «Батьківщина», «Україна», «Авангард», «Імені Шевченка», «Імені Леніна», «Супутник» – ці та вищезгадані кінотеатри назавжди канули в небуття разом із падінням Берлінської стіни. На зміну їм спочатку не приходив ніхто, а згодом, разом із новою хвилею розвитку Голлівуду – величезні, всеукраїнські мережі, які повернули кіноманів Запоріжжя до теплих, затишних та сучасних кінозалів.