Театри Запоріжжя

Запоріжжя – місто не тільки індустріальне та промислове, але також і культурне. Для того, щоб переконатися в цьому, достатньо лише подивитися на кількість різноманітних закладів культмасового значення у його межах. Не дивно, що поряд з різноманітними кінотеатрами та музеями великою популярністю у мешканців Запоріжжя незмінно користуються театри.

Життя на театральних підмостках не завжди просте, але актори, які служать Мельпомені на запорізькій землі, щосили намагаються зробити кожну свою появу на сцені знаковою для глядачів. Не менш значних зусиль докладають також режисери, видаючи “на-гора” шедеври нашого часу – для того, щоб мешканці індустріального Запоріжжя могли повним правом вважати себе свідками надзвичайних подій у культурі. Далі – на zaporizhzhia-trend.in.ua

Перший та знаменитий

Найбільш відомим та значним у нашому місті прийнято вважати Запорізький академічний обласний академічний український музично-драматичний театр імені В.Г. Магара. Його історія почалася досить давно – у далекому 1929 році. Нагадаємо, що цей період був дуже далеким від стабільності та безтурботності, а тому поява нового театру була покликана повернути запоріжцям своєрідну культурну “точку опори”. Прообразом сучасного театру, відомого як нам, жителям Запоріжжя, і далеко поза межами рідного міста, послужив так званий “Театр малих форм”. У його репертуарі не було серйозних і значних постановок, проте новий театр припав до смаку глядачам. Більшість з них були не дуже досвідчені у перегляді театральних постановок, а тому протягом цілого року “малі форми” власного твору йшли з великим успіхом. Однак для молодого та енергійного творчого колективу цього було мало, і слідом за короткими замальовками на театральних підмостках стали з’являтися й більші постановки. Цікаво, що в цей час театр отримав не запорізьку, а житомирську прописку, і саме звідти виїжджав на гастролі.

Шлях розвитку театру

Через кілька років, після успішних поїздок містами і селами, театр набув слави і популярності, а в 1936 році – і нового керівника. На цю важливу посаду було призначено Володимира Магара, який згодом зробив чимало для того, щоб розвинути своє дітище і направити його на шлях становлення. Також приблизно в цей же час театр отримує ім’я одного з вождів революції – М. Щорса. Завдяки такому “ребрендингу”, театр продовжував спокійно існувати та радувати глядачів новими виставами. Після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників театр імені Щорса остаточно влаштувався у Запоріжжі. А через кілька років театральна трупа відсвяткувала новосілля у власній білоколонній будівлі, яку зараз знає кожен мешканець чи гість Запоріжжя. У 2004 році театр отримав ім’я свого почесного керівника, який зробив колектив відомим серед глядачів та колег на всьому континенті та за його межами – В. Магара.

Щорічно театр відкриває свої двері для вісімдесяти тисяч глядачів та демонструє широкому загалу близько чотирьох сотень постановок різної тематики та різноманітних жанрів. Чи не правда, це вельми значний “послужний список” запорізьких театралів?

Театр юного глядача

Не менш цікавою є і історія ще одного запорізького храму Мельпомени – академічного обласного театру юного глядача. Як випливає з назви цієї установи – основною аудиторією театру є діти та підлітки, і більшість репертуару його призначається для цієї вікової категорії. Втім, численним бабусям, дідусям, татам і мамам, а також представникам молодого покоління теж, безсумнівно, припадуть до смаку яскраві оригінальні та неповторні історії у виконанні артистів театру.

Історія запорізького ТЮГу розпочалася у 1979 році. З тих пір витекло чимало води, було пророблено безліч цікавих експериментів, поставлено кілька оригінальних спектаклів (чого тільки вартий один “Мауглі” за Редьярдом Кіплінгом, повністю зіграний мовою есперанто!), укладено договори про співпрацю з представниками зарубіжної театральної богеми, – і ТЮЗ поступово став місцем зустрічі креативних однодумців, на підмостках якого вони втілюють найсміливіші та приголомшливі свої фантазії. Запорізький театр юного глядача неодноразово виїжджав з гастролями як Україною, так і територією найближчого зарубіжжя, брав участь у театральних фестивалях по всьому світу, завоював почесні призи та нагороди.

Запорізька “родзинка”

Не стоїть на місці й естетика оформлення театральних приміщень. Так, наприклад, крім численних (і вже дуже звичних глядачам) фігур з металу та бетону, малих архітектурних форм та арок з рослин, запорізький ТЮГ запропонував своїм відвідувачам насолодитися динамічним кінетичним освітленням. Помилуватися на геометричні тіла, що рухаються, наповнені різнокольоровим світлом, можна прямо у фойє улюбленого театру. Чи не так, це чудовий креатив і справжній крок уперед?

Ляльковий театр

Значна у масштабах Запоріжжя також історія ще одного театру, про який просто неможливо не згадати. Йтиметься, безумовно, про театр, який традиційно асоціюється у нас із найменшими глядачами – театр ляльок. Запорізький обласний театр ляльок був заснований буквально незадовго до війни, а повноцінно розпочав свою плідну роботу над формуванням літературних уподобань та привчанням малюків до театральної естетики вже наприкінці сорокових років минулого століття. Практично кожен із мешканців нашого міста пам’ятає цей чудовий шлях у казку, і починався він саме зі майстерно поставлених силами запорізьких лялечників вистав. Яскраві декорації, оригінальний реквізит, незвичайні ляльки та відмінний підхід до маленьких глядачів – саме цим відомий запорізький театр ляльок.

Слід зазначити також, що свого приміщення цьому храму Мельпомени довелося чекати досить довго – мабуть, довше, ніж решті запорізьких театрів. Так, до 1959 року театр ляльок був фактично однією зі складових частин Запорізької філармонії, і давав свої вистави відповідно у її стінах. Потім він отримав у користування будинок Палацу піонерів у старій частині міста – і лише у вісімдесятих роках минулого століття зумів закріпити його за собою.

Comments

.,.,.,.